Охорона праці

 

ШКІДЛИВІ ТА ВАЖКІ УМОВИ ПРАЦІ Частина 1

Визначення шкідливих факторів, Нормативно-правова підстава для проведення атестації, Принципи класифікації умов праці, Атестація робочого місця за умовами праці



Професія чи робота працівників визнається робо тою зі шкідливими та важкими умовами праці за умови, по-перше, наявності на робочому місці шкідливих виробничих факторів. По-друге, професія чи посада у певних правових актах має бути визначена як шкідлива. По-третє, має бути проведена атестація робочого місця, яка б підтвердила наявність шкідливого впливу виробничих факторів на працівника.
Виконання другої умови не завжди є обов'язковим. Наразі за результатами атестації робочого місця і обґрунтованих пропозицій щодо його шкідливості в нормативно-правові документи можуть бути внесені зміни та доповнення.

 

Визначення шкідливих факторів

 

Відповідно до п. 3.3 Гігієнічної класифікації праці шкідливий виробничий фактор — це фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість тощо) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я нащадків.
Шкідливими виробничими факторами є фізичні, хімічні, біологічні фактори, фактори трудового процесу та небезпечні виробничі фактори.

 

Фізичні фактори:
мікроклімат — температура, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання;
неіонізуючі електромагнітні поля та випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля (в т. ч. геомагнітне), електричні та магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону (у т. ч. лазерне й ультрафіолетове);
іонізуючі випромінювання;
виробничий шум, ультразвук, інфразвук;
вібрація (локальна, загальна);
освітлення — природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, пряма і відбита сліпуча блискучість, пульсація освітленості).

Хімічні фактори: речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, отримані хімічним синтезом та/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу.
Біологічні фактори — мікроорганізми-проду-центи. живі клітини і спори, що містяться в препаратах, патогенні мікроорганізми.

 

Фактори трудового процесу:

важкість праці — характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну тощо), які забезпечують його діяльність.
Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається та переміщується, загальною кількістю стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням у просторі;
напруженість   праці   —   характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.
До факторів, що характеризують напруженість праці, належать інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.


Небезпечний виробничий фактор — фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров'я або смерті.
пп. 3.4 — 3.8 п. З Гігієнічної класифікації праці
Залежно від кількісної характеристики рівнів і тривалості дії окремі шкідливі виробничі фактори можуть стати небезпечними.

 

Нормативно-правова підстава для проведення атестації

 

Нормативно-правовою підставою2 для проведення атестації робочого місця за умовами праці є наявність такої професії чи посади в:
Переліку № 163;
Списку № 1 і № 2;
Списку № 1/1290 і 2/1290;
Переліку № 4/П-1. Якщо професія не передбачена зазначеними правовими документами, працівник має право вимагати проведення атестації робочого місця на предмет наявності шкідливих умов праці, які дають право на пільги та компенсації. Цю вимогу він може пред'явити в органи з розгляду трудових спорів (якщо не вдалось досягти домовленості з роботодавцем). Крім того, за працівником визнається право оспорити результати атестації робочих місць за умовами праці.

 

Принципи класифікації умов праці

 

Виходячи   з   принципів   Гігієнічної  класифікації (п. 4.1), умови праці розподіляються на чотири класи:

1-й клас: оптимальні умови праці — такі умови, за яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.
Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення;
2-й клас — допустимі умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах;
3-й клас — шкідливі умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство (поділяються на 4 ступені).
4-й клас — небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Клас небезпечності визначається в рамках проведення атестації робочого місця, водночас призначається клас умов праці за лабораторними дослідженнями з огляду на характер впливу на працівника шкідливих факторів.

 

Атестація робочого місця за умовами праці

 

Віднесення робіт де категорії зі шкідливими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, проведеної відповідно до Порядку № 442.
Згідно з п. 4 Порядку № 442 атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років. Позачергово атестація проводиться в разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці за участю установ санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України (далі — МОЗ).
До складу атестаційної комісії рекомендується вводити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці та заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров'я підприємства, представників громадських організацій. До проведення атестації можуть також залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, інспекції Держгідротехнагляду.
Атестації підлягають усі робочі місця, на яких тех нелогічний процес, обладнання, використовувані сировина та матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів.
Перелік робочих місць, що підлягають атестації. визначає атестаційна комісія підприємства
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства.
На виконання Порядку N<> 442 розроблено Методичні рекомендації № 41, які визначають організацію роботи щодо проведення атестації робочих місць, оцінку умов праці та реалізацію прав трудящих на пільги та компенсації залежно від шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

За п. 6.1 Методичних рекомендацій № 41 робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу на працівників усіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених ГІГІЄНІЧНОЮ класифікацією праці, сукупних факторів технічного й організаційного рівня умов праці, ступеня ризику пошкодження здоров'я.
На основі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з видів умов праці:
з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці;
зі шкідливими та важкими умовами праці;

зі шкідливими умовами праці.


Атестація робочих місць передбачає:
встановлення факторів і  причин  виникнення несприятливих умов праці;

санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на робочому місці;
комплексну оцінку факторів виробничого середовища та характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
встановлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;
визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;
аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру та безпеки праці.

 

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до Карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ. На цей час форма Карти умов праці й Інструкція щодо заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць затверджені Головним державним експертом України щодо умов праці Міністерства праці та заступником Головного державного санітарного лікаря України 30.11.1992 р. за № 06-41-48. Карта умов праці заповнюється на кожне робоче місце або групу аналогічних робочих місць.
За результатами атестації атестаційна комісія підприємства складає перелік робочих місць, виробництв, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсацію, передбачені законодавством, зокрема на пільгове пенсійне забезпечення. Такий перелік після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації та зберігається протягом 50 років.
Витяги з наказу про результати атестації в частині, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за відповідним переліком на робочому місці за конкретною посадою додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено ДО Переліку.
Результати атестації використовуються під час встановлення пенсій за віком на пільгових умовах пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обгрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2.



Создан 30 авг 2012