Охорона праці

 

ШКІДЛИВІ ТА ВАЖКІ УМОВИ ПРАЦІ Частина 3

Пільги та компенсації чатина 2



Скорочення тривалості робочого часу

Статтею 51 КЗпП передбачено скорочену тривалість робочого тижня — не більш як 36 годин на тиждень — для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці.
Звертаємо вашу увагу на те, що законодавчо встановлене скорочення робочого часу не передбачає зменшення оплати праці працівника.
Постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163 було затверджено Перелік N« 163, який визначає виробництва, цехи, професії і посади зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу.

Застосовується Перелік № 163 за Порядком № 122- Зокрема у Порядку № 122 зазначено, що скорочена тривалість робочого тижня за роботу в шкідливих умовах установлюється працівникам виробництв, цехів, професій і посад незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв, цехів, а також форм власності підприємств, організацій та установ.
Крім того, в Порядку № 122 зазначено, що коли виробництва та цехи наводяться в Переліку № 163 без найменувань конкретних професій і посад, то правом на скорочену тривалість робочого тижня користуються всі працівники цих виробництв, цехів незалежно від назви професії, посади, яку вони займають.
Якщо в Переліку № 163 вказані розділи та підрозділи у вигляді найменувань робіт («Малярні роботи», «Зварювальні роботи» тощо), то робітники, які виконують ці роботи, мають право на скорочений робочий тиждень незалежно від того, в якому виробництві або цеху виконуються ці роботи.
Скорочена тривалість робочого тижня встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку № 442.

 

Оплата праці у підвищеному розмірі

 

Згідно зі ст. 100 КЗпП на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається КМУ.
На основі ст. 100 КЗпП Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки від 09.11.2010 р. передбачає доплати за роботу у важких і шкідливих умовах праці у розмірі 4, 8 і 12% тарифної ставки (окладу), а за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці — у розмірі 16, 20 і 24% тарифної ставки (окладу).
Перелік робіт, для яких застосовується така доплата, має затверджуватися КМУ.

На цей час затверджено низку галузевих переліків робіт зі шкідливими та важкими умовами праці, згідно з якими може встановлюватися підвищена оплата праці. Серед них Перелік робіт із шкідливими і важкими та особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищений розмір оплати праці робітників підприємств з виробництва літальних апаратів, затверджений постановою КМУ від 02.04.2009 р. № 307; Перелік робіт з важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці у будівництві, на яких встановлюється підвищена оплата праці, затверджений постановою КМУ від 12.07.2005 р. № 576; Перелік установ та посад системи АМН України, робота у яких дає право на підвищення схемних посадових окладів (тарифних ставок) у зв'язку з небезпечними, шкідливими для здоров'я та особливо важкими умовами праці, затверджений постановою Президії Академії медичних наук України від 24.11.1994 р. № 14/1 тощо.
Однак для деяких професій, посад, виробництв такого переліку КМУ ще не затвердив, тому на практиці варто керуватися тими типовими переліками, які у свій час було затверджено Держкомпраці Союзу РСР (Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / В. Г. Ротань, І. В. Зуб, Б. С Стичинський. К.: Видавництво «А. С. К.», 2007. — Пункт 2 коментаря до ст. 100 КЗпП) і лист ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 16.04.2010 р. №02-5/169).

Крім того, за ст. 7 Закону про охорону праці роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати у колективному договорі (угодіт трудовому до-говорі) форми, системи, розмір заробітної плати та інші види трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо). Отже, коли роботодавець вважає за доцільне застосувати підвищену оплату праці робітникам, чия праця за результатами атестації є шкідливою, а належного переліку Кабміном не розроблено, то він має право розробити та встановити підвищену оплату праці самостійно за умовами колективного договору (ст. 7 Закону про охорону праці).

 

Пільгова пенсія, передбачена законодавством

 

Призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачено ст. 13 Закону № 1788, за принципом:

чим більший ступінь важкості та шкідливості умов праці, тим нижчий вік виходу на пенсію, менші вимоги до стажу, необхідного для призначення пенсії, вищі розміри пенсій.
Для її призначення мають бути виконані такі умови;
працівники повний робочий день були зайняті на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці — за Списком № 1; або на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці — за Списком № 2;
проведено підтвердження шкідливих і важких факторів виробничого середовища результатами лабораторних досліджень під час атестації робочого місця відповідно до Порядку № 442.
Вимоги щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах наведено в таблиці 2 Довідника.
Пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 «Умови призначення пенсій за віком» Закону № 1788 (для чоловіків — після досягнення 60 років і за стажу роботи не менше 25 років, для жінок — після досягнення 55 років і за стажу роботи не менше 20 років) працівникам, які мають не менше половини стажу роботи'
з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці: на рік за кожний повний рік такої роботи — чоловікам і на рік чотири місяці — жінкам;
зі шкідливими та важкими умовами праці: на рік за кожні два роки шість місяців такої роботи — чоловікам і за кожні два роки такої роботи — жінкам.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено наказом Мінпраці від 18.11.2005 р. № 383.

 

До відома

 

Під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, установленого для працівників цього виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
п. 2 Порядку № 383

 

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду та період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на робочому місці та, за відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 р. № 637.

 

Пільгова пенсія за рахунок коштів підприємства

 

Згідно з п. 2 Порядку № 937 роботодавець може самостійно, враховуючи результати атестації, призначити пільгову пенсію своїм працівникам, що зайняті на виробництві зі шкідливими факторами.
Такі пільгові пенсії, за Законом № 1058, призначаються за рахунок коштів підприємств (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) працівни-кам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями та на посадах, не передбачених Списком № 1 та № 2.
Механізм призначення цієї пенсії такий:
1.  Ухвалюється рішення про виплату в майбутньому пільгової пенсії працівникам, що працюють на робочих місцях зі шкідливими умовами праці. Рішення закріплюється в колективному договорі, затверджується перелік таких робочих місць.
2.  Проводиться атестація робочих місць за умовами праці.
3.  Встановлюється термін роботи у шкідливих умовах на підприємстві, загальний стаж роботи та вік працівника, що дає право на пільгову пенсію.
4.  До управління Пенсійного фонду України {далі — ПФУ) за місцем розташування підприємства подаються документи про призначення пільгової пенсії (на підставі Порядку № 937); гарантійний лист підприємства про перерахування коштів на рахунок управління ПФУ.
5. Управління ПФУ приймає рішення про призначення пенсії, визначає її розмір і надсилає підприємству повідомлення щодо розміру відшкодування.

6. Після того, як підприємство перераховує до управління ПФУ зазначену в повідомленні суму, ПФУ виплачує пенсію.



Создан 30 авг 2012