Охорона праці

 

МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ -ВНУТРІШНІ ТА ЗОВНІШНІ

Різновиди медоглядів Вимоги до організації медоглядів роботодавцем і спеціалізованим закладом Порядок проведення медоглядів Трудові гарантії працівникам під час проходження медогляду Оподаткування витрат на медогляди



Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року (ст. 169 КЗпП і ст. 17 Закону про охорону праці).
Порядок проведення медичних оглядів затверджений наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246.
Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду (ст. 191 КЗпП).
Згідно зі ст. 14 Закону про охорону праці до обов'язків працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці зокрема належить проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Порядком № 246 також встановлюються: Перелік шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, при роботі з якими є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників (Додаток 4);
Перелік робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників (Додаток 5).
Окремим наказом МОЗ було затверджено Перелік № 263/121 щодо робіт, де є потреба в професійному доборі, яким має керуватись роботодавець, визначаючи коло осіб з метою проведення медогляду.

 

Різновиди медоглядів

 

Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:
визначення стану здоров'я працівника і реєст рації вихідних об'єктивних показників здоров'я та можливості виконання без погіршення стану здоров'я професійних обов'язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;
виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше під час роботи на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).


Періодичні медичні огляди проводяться з метою:
своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних профзахворювань (отруєнь), загальних і виробничо зумовлених захворювань у працівників;
забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах впливу конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів;
розробки індивідуальних і групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів щодо працівників, яких віднесено за результатами медичного огляду до групи ризику;
проведення оздоровчих заходів.
Крім того, відповідно до ст. 21 Закону про інфекції обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.
На виконання цієї норми Постановою № 559 було затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, і Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок.

У разі погіршення епідемічної ситуації, за поданням головного державного санітарного лікаря рішеннями органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування для працівників, зазначених у частині першій цієї статті, можуть проводитися позачергові обов'язкові профілактичні медичні огляди.
Специфічні умови та галузеві відмінності у проведеннях медичних оглядів візначаються нормативними документами окремо для кожного відомства.
Слід також звернути увагу, що Постановою КМУ від 06.11.1997 р. № 1238 було затверджено Перелік професій та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд, порядок проведення обов'язкового профілактичного наркологічного огляду громадян, зразок сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду.
Також керівникам підприємств, установ та організацій дозволено допускати осіб, зазначених у переліку професій та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний огляд, до виконання функціональних обов'язків після надання сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду.

Крім того, Постановою КМУ № 1465 від 27.09.2000 р. було затверджено Порядок проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих. Це слід враховувати, приймаючи на роботу працівників окремих спеціальностей на визначені посади.
Працівники транспортних засобів проходять попередні (періодичні) медичні огляди як працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, з урахуванням специфіки діяльності, шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, окрім тих, які підлягають оглядам згідно з наказом МОЗ і МВС України «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» ВІД 05.06.2000 р. № 124/345.

 

Вимоги до організації медоглядів роботодавцем і спеціалізованим закладом

 

Відповідно до ст. 17 Закону про охорону праці медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Такі медогляди вважаються зовнішніми. На своєму підприємстві роботодавець теж може проводити медичні огляди, які будуть вважатися внутрішніми. Але попередимо, що для проведення внутрішніх медоглядів потрібно мати відповідну матеріально-технічну спеціалізовану базу. Під медичним оглядом розуміється не тільки огляд відповідними лікарями, але й проведення відповідних досліджень та обстежень у разі їх необхідності.

 

Позачергові медогляди роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок;
за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;
за власною ініціативою, якщо стан здорое'я працівника не дає йому змогу виконувати свої трудові обов'язки.

 

Роботодавець повинен організовувати лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників на підставі гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, і надати ці відомості санітарно-епідеміологічній станції. Зупинимось і розглянемо варіанти, коли роботодавець самостійно організовує проведення медоглядів, та коли такі медогляди проводять лікувально-профілактичні заклади (далі— Л ПЗ).

 

Порядок проведення медоглядів

 

Під час укладання трудового договору роботодавець має поінформувати працівника розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства та колективного договору.
Працівнику не може бути запропоновано роботу, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Роботодавець погоджує план-графік проведення медичних оглядів із ЛПЗ і забезпечує своєчасну й організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження, а також контролює проведення медоглядів у строки, погоджені з ЛПЗ, призначає відповідальних осіб за організацію медогляду.
Роботодавець має право відсторонювати від роботи працівників, які не пройшли в установлений термін медичні огляди, та не допускати до роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров'я.

Роботодавцям, які бажають провести медогляд своїх працівників у спеціалізованому закладі, слід знати, які саме ЛПЗ можуть їх проводити. Список таких закладів затверджується головними управліннями охорони здоров'я міських держадміністрацій. Також право на проведення медоглядів має місцева санепідемслужба. Працедавець самостійно або разом із санепідемслужбою визначає списки працівників, яким слід проходити медогляд, га узгоджує їх із санепідемстанцією. Форми акту визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та списків працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам наведено в додатках 1 і 2 до Порядку № 246. На підставі договору про проведення ЛПЗ медогляду працедавець здійснює і розрахунки за проведені огляди.

Вирішуючи питання про придатність до роботи конкретного працівника під час попереднього (за прийняття на роботу) медогляду, комісія, склад якої визначається у ЛПЗ, керується медичними протипо казаннями, визначеними в Переліку шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, за роботи з якими попередній (періодичні) медичний огляд працівників є обов'язковим, Переліку робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, Переліку загальних медичних протипоказань до роботи із шкідливими та небезпечними фактора ми виробничого середовища і трудового процесу, наведених у додатках 4, 5 і 6 до Порядку № 246.
Питання придатності до роботи вирішується індивідуально, з урахуванням особливостей функціонального стану організму (характеру, ступеня прояву патологічного процесу, хронічних захворювань), умов праці та результатів додаткових методів обстеження.

Результати попереднього (періодичних) медичного огляду працівників і висновок Комісії про стан здоров'я заносяться до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду (далі— Картка працівника), за формою, наведеною в додатку 7 наказу № 246, і до Медичної картки амбулаторного хворого (форма 025/о: затверджена наказом МОЗ «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)» від 27.12.1999 р. № 302 та передаються до єдиної комп'ютерної бази даних району, міста, області, держави (за її наявності).
Картка працівника містить конфіденційну інформацію, зберігається в медичного працівника або, за його відсутності, у відділі кадрів на підприємстві (за останнім місцем роботи) протягом трудової діяльності працівника, надається Комісії під час проведення медичних оглядів.
На підставі Картки працівника Комісія видає працівникові медичну довідку про проходження ним попереднього (періодичного) медичного огляду за формою, наведеною в додатку 8 до Порядку № 246.

 

У разі зміни місця роботи Картка працівника разом із трудовою книжкою видається працівникові під підпис для пред'явлення на новому місці роботи. Кожна сторінка Картки працівника завіряється печаткою відділу кадрів підприємства.
пп. 2.16 п. 2 Порядку 246

 

Копія Картки працівника зберігається на підприємстві (за основним місцем роботи) протягом 15 років після звільнення працівника.
Слід зазначити, що для проходження медогляду незалежно від місця його проведення працівник пред'являє паспорт або інший документ, який його посвідчує.
За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) Комісія оформляє Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників (далі — Заключний акт) за формою, зазначеною у додатку 9, який складається у шести примірниках — один примірник залишається в ЛПЗ, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або уповноваженій працівниками особі, профлатологу, закладу державної санітарно-епіде-міологічної служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

 

Трудові гарантії працівникам під час проходження медогляду

 

Законодавство надає окремі гарантії працівникам, що направляються на обстеження до медичного закладу. А саме: ст. 123 КЗпП встановлює, що за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов'язаними проходити таке обстеження (ст. 169, 191 КЗпП), зберігається середній заробіток за місцем роботи. Абзац 4 ст. 17 Закону про охорону праці містить аналогічну норму, зокрема, в ньому йдеться про те, що за час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) та середній заробіток.
Середній заробіток розраховується відповідно до Порядку № 100. Перелік працівників, період проходження медогляду має бути відображено в наказі керівника про проходження медичного огляду працівників підприємства.
На підставі Інструкції № 5 до фонду додаткової заробітної плати включається оплата за невідпрацьо-ваний час — оплата, що зберігається за працівником, який підлягає медичному огляду, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні (п. 2.2.12 Інструкції № 5). Тобто середня заробітна плата, яка зберігається за працівником під час проходження медогляду, включається до фонду оплати праці.

 

Оподаткування витрат на медогляди

 

Насамперед нагадуємо, що згідно із ст. 19 Закону про охорону праці фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в разі підтвердження їх розрахунковими, платіжними й іншими документами, обов'язковість ведення та збереження яких встановлено правилами ведення податкового обліку (пп. 5.2.1, 5.3.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток).

У свою чергу, суми витрат на охорону праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів і засобів з охорони праці, що затверджується КМУ. Такий перелік затверджено Постановою № 994. Витрати на охорону праці, зокрема, на проведення обов'язкового попереднього, періодичного та позапланового медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах з небезпечними чи шкідливими умовами праці або таких, де є потреба в професійному доборі, є витратами, що включаються до складу валових (п. 7 зазначеного Переліку).



Создан 30 авг 2012