Охорона праці

 

Охорона праці неповнолітніх

Вік, з якого допускається прийом на роботу Укладення трудового договору Тривалість робочого часу Норми виробітку Оплата праці Оплата праці Відпустки Звільнення



В Україні неповнолітніми вважаються особи, що не досягли 18 років. У трудових відносинах згідно із ст. 187 КЗпП вони прирівнюються в правах до повнолітніх з урахуванням додаткових пільг у галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці, користуються пільгами, встановленими законодавством України.
Підприємства можуть самостійно приймати на роботу неповнолітніх осіб. Але крім того, відповідно до ст. 196 КЗпП для всіх підприємств і організацій встановлюється броня прийому на роботу і професійне навчання випускників навчальних закладів та інших осіб молодше 18 років.
Районні та міські Ради народних депутатів затверджують програми влаштування на роботу випускників загальноосвітніх шкіл, квоти робочих місць для працевлаштування молоді та забезпечують їх виконання всіма підприємствами, установами, організаціями.
Перше місце роботи надається на термін не менше двох років. Тому підприємства зобов'язані незалежно від свого бажання приймати на роботу неповнолітніх осіб, що направляються місцевими органами влади в межах встановленої ними квоти.
За кожну відмову в прийомі на роботу таких осіб з керівника підприємства стягується штраф у розмірі чотирьох мінімальних зарплат. Крім того, відмова в прийомі на роботу в межах встановленої броні може бути оскаржена в суді.

 

Вік, з якого допускається прийом на роботу
За загальним правилом не допускається прийом на роботу осіб молодше 16 років. Але за згодою одного з батьків можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, що досягли 15 років.
Також з відома одного з батьків дозволяється прийом на роботу у вільний від навчання час учнів шкіл, ПТУ та середніх спеціальних закладів, які досягли 14 років. Але за умови виконання ними легкої роботи, що не шкодить здоров'ю та не порушує процес навчання.

 

До відома
Особи у віці від 14 до 18 років мають неповну цивільну дієздатність. Це означає, що вони мають право:
самостійно розпоряджатися своїм заробітком або іншими доходами. Лише суд за наявності достатніх підстав за заявою батьків може позбавити неповнолітню особу цього права;
самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами;
самостійно укладати договір банківського вкладу і розпоряджатися коштами на рахунку.
ст. 32 ЦКУ

 

Для здійснення всіх інших операцій має бути отримана згода одного з батьків.
Якщо неповнолітня особа через порушення договору, укладеного з відома батьків, заподіює збиток, то за браку її майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть батьки (усиновлювачі) або піклувальник (ст. 33 ГКУ).


Укладення трудового договору
Трудовий договір з неповнолітньою особою обов'язково укладається у письмовій формі. Особи, що не мають паспорта, не досягли 16 років, повинні пред'явити свідоцтво про народження.
Випробувальний термін під час прийому на роботу неповнолітнім не встановлюється (ст. 26 КЗпП).
Всі особи, молодші за 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду та надалі, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП).
На кожному підприємстві, в установі, організації, має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження (ст. 189 КЗпП).

 

Тривалість робочого часу
Для неповнолітніх працівників встановлена скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП):
у віці від 16 до 18 років — 36 години на тиждень; у віці від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень.
Якщо учні працюють під час навчального року у вільний від навчання час, то тривалість робочого часу для них не може перевищувати половини максимального часу, встановленого для відповідного віку (18 або 12 годин на тиждень).
Загальне ж правило про скорочення тривалості роботи на одну годину напередодні святкових і неробочих днів для цієї категорії працівників не діє (ст. 53 КЗпП).
Складаючи графік робочого часу, слід скористатися рекомендаціями Мінпраці, які надаються щорічно.

 

Норми виробітку
Норми виробітку для робітників у віці до 18 років встановлюються, з огляду на норми виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для неповнолітніх осіб. Застосовувати для оплати праці неповнолітніх денні (змінні) норми виробітку, встановлені для дорослих робітників, частина перша ст. 193 КЗпП непрямо забороняє. Однак годинні норми виробітку для неповнолітніх застосовуються ті ж. що і для повнолітніх. Норми виробітку, встановлені для неповнолітніх відповідно до частини першої ст. 193 КЗпП, не є підставою для обчислення відрядної розцінки (див. п. 2 коментарю до ст. 194 КЗпП). За загальним правилом, праця неповнолітніх за відрядної форми заробітної плати оплачується за звичайними відрядними розцінками, оскільки за період скорочення робочого часу їм провадиться до плата згідно з правилами ст. 194 КЗпП (Науково-практичний коментар до законодавства України про працю/ В. Г. Ротань, І. В. Зуб, Б. С. Стичинський. К.: Видавництво «А. С. К.». 2007. — Пункт 1 коментаря дост. 193 КЗпП).
Для молодих працівників, які поступають на підприємство, в організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних за кладів, курсів, а також для тих, що пройшли навчання безпосередньо на виробництві, в передбачених законодавством випадках та розмірах і на визначені ними строки можуть затверджуватись знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим комітетом. Тож зниження норм виробітку — це не обов'язок, а право підприємства, яке воно може реалізувати лише за рахунок власних коштів.

 

Оплата праці
Незважаючи на скорочену тривалість робочого часу, праця неповнолітніх оплачується в тому ж розмірі, що і працівників відповідних категорій за повної тривалості щоденної роботи.
За погодинної оплати такому працівникові за умови відробітку всіх належних за графіком робочих днів має бути нарахований повний оклад, передбачений штатним розписом для цієї посади. За відрядної оплати праця неповнолітніх працівників оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їхньої роботи скорочується.

Якщо неповнолітній працівник відпрацював неповний місяць, то доплату треба розрахувати за графіком з урахуванням відхилень у відпрацьованих днях місяця.
Суми доплат за пільговий час неповнолітнім працівникам відносяться згідно з Інструкцією № 5 до фонду додаткової зарплати та є оплатою за невід-працьований час (пп. 2.2.12).
ПДФО та соціальними внесками всі виплати неповнолітнім працівникам обкладаються в тому ж порядку, що і для дорослих працівників.
Неповнолітні працівники також зобов'язані реєструватися як платники податків відповідно до Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22.12.1994 р. № 320/94-ВР і отримати свій ідентифікаційний код. Пунктом 2.3 Положення про картку фізичної особи — платника податків, затвердженого ДПАУ від 27.01.1998 р. № 43 встановлено, що до отримання документа, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство. Картки неповнолітнім фізичним особам видаються одному з батьків за наявності свідоцтва про народження дитини та паспорта громадянина України одного з батьків або його паспортного документа з унесеними до нього відомостями про місце проживання або тимчасового перебування.

 

Заборонені види робіт і професій
Працівників молодше 18 років забороняється залучати до нічних, наднормових робіт і робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП).
Не можна застосовувати працю неповнолітніх працівників на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Перелік таких робіт встановлений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.1994 р. № 46. Проходячи практику на шкідливих і небезпечних виробництвах, особи, які не досягли 18 років і навчаються в ПТУ, можуть перебувати на таких виробництвах не більше чотирьох годин за умови суворого дотримання чинних санітарних норм і правил, а також правил і норм з охорони праці.
Крім того, додатково наводиться список наскрізних професій для всіх галузей, за якими не можна використовувати працю неповнолітніх. Серед них такі поширені як водій автомобіля, акумуляторник, шліфувальник, укладальник-пакувальник, такелажник, стропальник, слюсар-сантехнік, працівники, що виконують роботи з пневмоінструментом, машиністи різних установок, газозварники та багато інших.
Забороняється також залучати осіб молодше 18 років до підйому та перенесення речей, маса яких перевищує встановлені норми. Граничні норми підйому та перенесення важких речей неповнолітніми затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.1996 р. №59.
Окрім граничних норм є ще цілий ряд заборон і умов для залучення неповнолітніх працівників до роботи з важкими речами;
не допускається залучення підлітків до робіт, пов'язаних винятково з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей;
до роботи, що вимагає підіймання та перенесення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що підтверджується лікарським свідоцтвом;
до тривалої роботи з підіймання та перенесення важких речей підлітки до 15 років не допускаються;
робота підлітків з важкими речами не має перевищувати 1/3 робочого часу.

 

Відпустки
Щорічні відпустки працівникам молодше 18 років надаються в зручний для них час. Це необхідно враховувати під час складання щорічного графіка відпусток.


До відома
Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.
ст. 195 КЗпП


Тривалість щорічної основної відпустки для працівника молодше 18 років становить 31 календарний день (частина друга ст. 75 КЗпП; частина восьма ст. 6 Закону про відпустки).

Згідно зі ст. 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічної відпустки особам віком до 18 років протягом робочого року. Також не допускається заміна всіх видів відпусток, що надаються неповнолітнім працівникам, грошовою компенсацією.
Частина працівників, що не досягли 18 років, приходить на підприємство після закінчення професійно-технічних навчальних закладів денної форми навчання. Якщо вони навчалися більше 10 місяців. то підприємство зобов'язане надати їм оплачувану відпустку протягом перших трьох місяців роботи тривалістю 31 календарний день. Якщо навчання тривало менше 10 місяців, час навчання зараховується до трудового стажу, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 38 Закону про профосвіту).
Крім того, працівникам, що поєднують роботу та навчання на підставі ст. 13-15 Закону про відпустки надаються відпустки у зв'язку з навчанням.

 

Звільнення
Звільнення неповнолітнього працівника за ініціативою підприємства допускається лише з відома районної або міської комісії у справах неповнолітніх. Водночас звільнення на підставах, пов'язаних з реорганізацією, скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП), виявленням невідповідності посаді (п. 2 ст. 40 КЗпП) і відновленням співробітника, що раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП), здійснюється лише у виняткових випадках і не допускається без обов'язкового працевлаштування (ст. 198 КЗпП).
Слід врахувати, що в разі незаконного звільнення або іншого грубого порушення трудового законодавства стосовно неповнолітнього працівника керівник може бути притягнений до відповідальності за п. 2 ст. 172 Кримінального кодексу і понести покарання у вигляді штрафу від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправних робіт на строк до двох років, чи арешту на строк до шести місяців.

Коли робота загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси, трудовий договір може бути розірваний на вимогу батьків або інших уповноважених осіб (ст. 199 КЗпП).



Создан 31 авг 2012